Керівник Департаменту Офісу Генерального прокурора - Юрій Бєлоусов про Custody Records

Матеріал з CustodyWiki
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Юрій Бєлоусов - керівник Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про катування та інших серйозних порушеннях прав громадян з боку правоохоронних органів Офісу Генерального прокурора.

В інтерв'ю ми поговоримо, про те, як система Custody Records може допомогти працівникам органів прокуратури забезпечити дотримання прав людини в діяльності Національної поліції, як вона впроваджувалась та які перспективи розвитку системи у майбутньому?

Як система Custody Records може допомогти працівникам органів прокуратури забезпечити дотримання прав людини в діяльності Національної поліції? Система Custody Records має серйозний потенціал для допомоги в розслідуванні можливих катувань з боку правоохоронців.

Ми можемо отримати інформацію, яка підтверджує певний період перебування особи під контролем поліції. Коли надходить скарга, наприклад, що людину побили працівники поліції, ми можемо перевірити, чи були в особи тілесні ушкодження, чи скаржилась вона. В межах реалізації системи CR проводиться обов’язкове інтерв'ю з кожною особою, яка затримується поліцією і поміщається в ІТТ. Крім того особа оглядається і у неї фіксуються тілесні ушкодження, які у неї можуть бути на момент поміщення. 

Цікаво, що цей приклад якраз на користь поліції. Він засвідчує, що система CR корисна для самої поліції. Бо в даному провадженні, яке ми зараз розслідуємо, йшлося про побиття людини під час перебування в слідчому ізоляторі, які є підзвітними Міністерству юстиції, а не МВС. І якраз за допомогою системи CR ми змогли підтвердити, що особа приїжджала, під час її перебування в поліції у неї не було тілесних ушкоджень, а вони з’явилися, коли вона перебувала в слідчому ізоляторі. Тобто поліція зняла з себе будь-яку відповідальність за те, що ці ушкодження спричинили працівники поліції. Це приклад, коли з одного боку дозволяє встановити всі обставини об’єктивно. І поліція має бути в цьому зацікавлена.


Якою була система CR раніше? Як вона впроваджувалася? Які були, можливо, складнощі, позитивні моменти і чим це може бути корисно на майбутнє?

Філософія Custody Records - це не українська ідея, не українська розробка. Це британський досвід. Британці впроваджують систему електронного обліку усіх дій щодо затриманої особи вже понад 20 років. Керівництво національної поліції відвідувало свого часу Британію, побачили цю систему, їх вона зацікавила, і вони вирішили щось схоже впровадити в Україні. Але особливість цієї ініціативи в тому, що це була не просто ініціатива поліції. До її впровадження долучилися громадські організації. Це, зокрема, Експертний центр з прав людини, Українська фундація правової допомоги, підтримку всієї ініціативи здійснював Міжнародний фонд “Відродження”. 

Тут ще варто додати, що система обліку затриманих осіб в Україні існувала й існує до цього часу. Відмінність Custody Records в тому, що це переведення всієї системи фіксації дій з затриманою особою в електронний формат. Раніше і до цього часу ще зберігається  практика - всі дії фіксуються в паперовий журнал. Це дуже незручно для самих поліцейських, потім дуже складно встановити, що саме з особою відбувалося, бо її дії фіксувалися в різних 20 журналах, які звести докупи було досить проблематично. Тому фактично вивчивши британський досвід, наша команда спробувала розробити такий алгоритм дій, пройшла весь шлях з затриманою особою з моменту її фактичного затримання до поміщення в ІТТ, і виїзду з установ поліції. І подумали, як цей процес належним чином зафіксувати. Була розроблена відповідна електронна база, яка дозволяє в одному місці зафіксувати всі дані щодо затриманої особи, все, що з нею робиться: коли вона бачилася з адвокатом, коли вона приймала їжу, коли з нею проводились слідчі дії тощо. І це все фіксується в одному місці, а не в 20 журналах.


Яка є потреба у функціонуванні системи, яка буде фіксувати порушення прав людини у тих ситуаціях, коли людина контактує із правоохоронними органами?

Взагалі потреба в існуванні такої системи є надзвичайна. Зараз особливо в умовах, коли все більше і більше електронних рішень впроваджуються, це просто прискорює процес обміну інформацією, в цьому зацікавлені всі, ті ж потерпілі особи. Що хоче потерпілий? Щоб злочин був швидко розслідуваний, щоб слідство встановило, хто вчинив злочин щодо потерпілого. Тому різного роду електронні рішення, в тому числі і Custody Records, прискорюють цей процес. Це сучасний тренд. І один із перших, який переводить процес комунікації, процеси всередині системи в електронний формат. Custody Records вже 3 рік працює. І вона так пушить інші процеси всередині системи, щоб вони також поступово переводились в електронний формат.

Я принаймні не бачу якихось негативних наслідків від впровадження Custody Records. Хіба що для порушників прав людини - для них це не дуже. Не може людина вже нормально когось побити, бо дізнаються про це. Для них погано. Для решти, хто хоче працювати по закону, це має тільки переваги, має серйозний потенціал для допомоги в розслідуванні можливих катувань з боку правоохоронців. 


Як система може вплинути на посилення комунікації між поліцією і прокуратурою? Що для цього можуть зробити Національна поліція та прокуратура?

Тут варто додати, що сама система Custody Records має дуже багато таких різноманітних переваг. Крім того, що це фіксація і підтвердження порушень прав людини, або їх відсутності також. Завдання системи спростити роботу поліції, щоб їй було зручно фіксувати всі дії, і захищати поліцію, в т.ч. від різного роду неправдивих звинувачень. Це також має місце, коли особа з різних причин каже, що її побили працівники поліції, а ті не можуть спростувати. А тут власне важливо додати, що згідно з практикою Європейського суду, саме держава має доводити, що вона не порушила прав людини. Якщо людина скаржиться, держава має довести “ні, ми цього не робили”. Як довести? Незрозуміло. 

Система Custody Records дозволяє поліції, яка дотримується закону, свої дії підтверджувати. 

Органи прокуратури зацікавлені в тому, щоб ефективно і швидко реагувати на скарги про порушення прав людини. І має бути чіткий механізм обміну цією інформацією. Ця комунікація передбачає певне нормативне закріплення: має бути міжвідомчий наказ між прокуратурою і поліцією, що якщо отримана інформація, органи поліції мають негайно направити туди-то. Органи прокуратури мають зареєструвати і належним чином реагувати. Тобто цей механізм взаємодії має бути ще відпрацьований. 

Досить часто процесуальному керівнику, тобто прокурору, який відповідає за розслідування злочину, важливо чітко знати, що з особою, яка підозрюється, у його провадженні відбувається: скільки разів особа бачилась з адвокатом, чи бачилась вона взагалі з адвокатом або іншими особами. І як цю інформацію отримати? Це доволі таки складний процес. Треба або приїжджати в ІТТ, або робити письмові запити, а це зараз можна зробити однією кнопкою. 

Тобто якимось чином прокуратура має мати доступ до цієї системи Custody Records, доступ до інформації щодо стану здоров’я людини, яка затримана, щоб, наприклад, контролювати своєчасне надання їй меддопомоги. 

Зараз ще більше уваги звертається на дотримання прав підозрюваної особи. Бо потім, якщо особа через певний час заявить в суд, що її били, або що інформацію, яку вона надавала в межах розслідування, отримали шляхом катування, ця справа, яку вів прокурор протягом року або двох, може розсипатись. Тобто прокурор має бути зацікавлений, щоб права цієї особи були дотримані. На жаль, не всі прокурори це розуміють, що вони в цьому зацікавлені в першу чергу. І якщо це реальний злочинець, щоб він отримав покарання, не зміг уникнути відповідальності, прикриваючись якимись можливими порушеннями прав людини. 

Тобто прокурори не тільки ті, які розслідують катування, а й ті прокурори, які звичайні справи доводять до суду, зацікавлені в тому, щоб права людини дотримувалися.  Ще багато треба зробити, щоб комунікація була більш ефективною. Тут питання не тільки комунікації між поліцією і прокуратурою, а й Державного бюро розслідувань. Саме цей орган, який має судове розслідування проводити про порушення прав людини. Вони також мають бути в цей процес інтегровані. І тоді, думаю, ця система буде працювати на повну, і заради забезпечення прав затриманої особи, і заради ефективного розслідування.


Які подальші кроки повинні бути зроблені стейкхолдерами для того, щоб система запрацювала на повну потужність?

Варто додати, що в Україні система Custody Records в повному обсязі працює в 4 ІТТ. Саме в цих ізоляторах були відібрані інспектори з прав людини. Вони пройшли навчання, і вони фіксують усі дії щодо затриманої особи, а також проводять інтерв'ю з затриманими при поміщенні в ІТТ.

Всього в Україні десь близько 130 ІТТ. В усіх цих ІТТ система Custody Records також встановлена, але працює поки не повний функціонал.  Що треба зробити, щоб система запрацювала? По-перше, за допомогою експертної групи, яка впроваджує систему в Україні, була розроблена навчальна програма, - треба запровадити навчання, процес відбору інспекторів з прав людини.

З цією метою був створений окремий тренінговий центр, якого раніше не було ніколи в Україні, на базі ІТТ в Дніпрі. Більш того, наразі система ще не охоплює весь процес перебування особи під контролем поліції. Вона охоплює тільки процес, коли особа поміщається в ІТТ. Але всі знають, що найбільша кількість порушень прав людини відбувається з моменту фактичного затримання людини, під час її перебування в райвідділі. І коли вже особа перебуває в ІТТ, як правило, вже певні порушення могли відбутися. Тому дуже важливо, щоби в цей процес включалися райвідділи поліції.

Командою ініціативи було розроблено технічне завдання, яким чином на рівні відділу поліції зробити так, щоб система працювала. Це передбачає певне переобладнання райвідділів поліції, створення спеціальних місць для тримання затриманих осіб, створення спеціальних кімнат для допитів, відбір і навчання інспекторів з прав людини. І зараз вже починається пілотування.  Зараз Нацполіцією затверджено план дій щодо впровадження системи. Цим буде займатися Управління моніторингу дотримання прав людини МВС разом з Управлінням з дотримання прав людини Нацполіції. І фактично громадськість вже допомагає цьому процесу. Вже, так скажемо, leading role виконує поліція. 

Як прокуратура в цьому може бути зацікавлена? Що робити, коли порушення виявляється? Коли, наприклад, інспектор з прав людини допитує затриману особу чи били її, чи не били, чи бачилась вона з адвокатом. І це порушення встановлюють. Людина каже “так, мене били”, і в людини є тілесні ушкодження. І отут система має з цією інформацією щось робити. 

Функціонал електронної системи передбачає, що після проведення інтерв’ю, порівняння інформації людини з документами, які при ній були, ця інформація має виходити за межі поліції, направлятися в прокуратуру, яка має реагувати. Цей компонент ще поки відпрацьовується: яким чином, куди саме направляти, якими каналами ця інформація має виходити. І тут роль прокуратури - ключова. 

Ми хотіли б цю інформацію отримувати якомога скоріше. Активність розслідування залежить від того, як швидко це все робиться. Якщо ми отримуємо інформацію про побиття через півроку чи через рік, вже фактично дуже важко щось встановити. І тому ми розраховуємо, що цей компонент буде допрацьований разом з Нацполіцією. І про кожен такий факт виявлень тілесних ушкоджень органи прокуратури будуть негайно, протягом доби скажімо, отримувати повідомлення. Тоді буде відповідно починатись офіційне розслідування таких випадків.